- височенний
- [виесоче/н:ией]
м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
височенний
Смотреть что такое "височенний" в других словарях:
височенний — а, е. Дуже високий … Український тлумачний словник
височенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… … Словник синонімів української мови
височезний — а, е. Те саме, що височенний … Український тлумачний словник
